Третя осінь війни

Вересень малює світ в жовто-багряний,
Листя опадає, наче дні старі.
А під гул тривоги, в сховищах бетонних,
Малеча вчиться вірити в пісні.
Третя осінь війни, листя падає знов,
Та не падає дух, бо у серці - любов.
Та крізь вогняний шквал, крізь ракетну грозу,
Ми тримаємо стрій, не здамось ворогу.
Нам не страшно іти крізь холодні дощі,
Бо єднає нас віра у кращі часи.
Ми - як корінь міцний, що тримає весь світ,
Україна - це ми, нескорений граніт!